Запальні захворювання кишківника

Запальні захворювання кишківника Запальні захворювання кишківника

Запальні захворювання кишківника: визначення, епідеміологія, фактори ризику та тягар

Визначення ЗЗК:

    • 3ЗК – хронічні рецидивуючі прогресуючі імуно-опосередковані захворювання.
    • Двома основними типами ЗЗК є виразковий коліт (ВК) та хвороба Крона (ХК)1.
Запальні захворювання кишківника Запальні захворювання кишківника

Епідеміологія ЗЗК:

Епідеміологія
Пік захворюваності

Пік захворюваності на ЗЗК припадає на молодий працездатний вік,

нерідко хворіють діти та підлітки. Ситуацію посилюють пізнє звернення до фахівців, хронічний перебіг, часті ускладнення.

Патогенез запальних захворювань кишечника (ЗЗК) —

це процес складної та комплексної взаємодії різних патофізіологічних механізмів аутоімунного запалення, що розвиваються на тлі генетичної схильності до неадекватної імунної відповіді за участю факторів довкілля5,6.

Патогенез запальних захворювань кишечника Патогенез запальних захворювань кишечника

Ключові ланки патогенезу ЗЗК:

Генетична схильність

Генетична схильність

close

Генетична схильність

Генетична схильність грає значну роль у розвитку ЗЗК. Першим геном схильності, ідентифікованим у зв'язку з ЗЗК, є ген NOD2, що кодує однойменний білок NOD25. Цей білок бере участь у розвитку імунної відповіді на бактеріальні пептидоглікани в кишечнику. Мутація гена призводить до того, що NOD2 неефективно розпізнає кишкові мікроорганізми, що проявляється розвитком хронічної запальної реакції у відповідь на умовно-патогенні бактерії, що добре переносяться в нормі7.

Порушення бар'єрної функції епітелію

Порушення бар'єрної функції епітелію

close

Порушення бар'єрної функції епітелію

З розвитком ЗЗК пов'язані зміни кишкового слизу, велика кількість бактерій у слизу та підвищена проникність епітеліального бар'єру5.

Дисрегуляція імунних клітин

Дисрегуляція імунних клітин та порушення лімфоцитарного трафіку

close

Дисрегуляція імунних клітин та порушення лімфоцитарного трафіку

У пацієнтів із ЗЗК виявлено:

  • надмірне рекрутування та активація імунних клітин, що призводить до надмірного вироблення цитокінів та розвитку хронічного запалення5.
  • підвищена експресія молекул адгезії на лейкоцитах та ендотеліальних клітинах, збільшення кількості хемокінів та посилення зв'язування лейкоцитів з ендотеліальними клітинами судин5.
  • лімфоцитарна інфільтрація: скупчення імунних клітин у тканинах шлунково-кишкового тракту сприяє розвитку запалення, характерного для ЗЗК5.
Зміни кишкового мікробіома

Зміни кишкового мікробіома

close

Зміни кишкового мікробіома

ЗЗК пов'язані зі скороченням загального числа, різноманітності та багатства мікробних видів у кишечнику. Тим не менш, причинно-наслідковий зв'язок між змінами, що спостерігаються в мікробіомі, і ЗЗК на сьогодні не встановлена6.

Фактори довкілля – роль способу життя у розвитку ЗЗК

Спосіб життя відіграє важливу роль у розвитку ЗЗК. Доведено зв'язок багатьох факторів із ризиком розвитку ХК (щодо ВК доказів менше). Нижче представлені деякі з них6:

Куріння

Куріння

close

Куріння

Нікотин або побічні продукти куріння можуть впливати на імунні реакції слизових оболонок, тонус гладкої мускулатури, проникність кишечника і мікроциркуляторне русло. Доведено зв'язок між курінням та підвищенням ризику розвитку ХК.

Низька фізична активність

Низька фізична активність

close

Низька фізична активність

Фізична активність пов'язана зі зниженням ризику розвитку ХК. Обмежені дані також свідчать, що фізична активність пов'язана зі зниженням активності захворювання у пацієнтів із встановленим діагнозом ХК.

Харчування

Харчування

close

Харчування

  • Достатній рівень споживання харчових волокон пов'язаний зі зниженням ризику розвитку ХК.
  • Підвищене споживання тваринних жирів та поліненасичених жирних кислот корелює зі збільшенням частоти ВК та ХК.
  • Високий рівень споживання омега-3 жирних кислот та нижче споживання омега-6 жирних кислот пов'язане зі зменшенням ризику розвитку ХК.
Тривалість сну

Тривалість сну

close

Тривалість сну

Тривалість сну <6 або >9 годин пов'язана з підвищенням ризику розвитку ВК.

Інфекції

Інфекції

close

Інфекції

У низці досліджень оцінювалася можлива роль деяких інфекційних агентів (мікобактерій, вірусів, грибків) у патогенезі ЗЗК, проте жоден конкретний патоген не був ідентифікований як фактор ризику ЗЗК. Однак інфекційний гастроентерит може бути пов'язаний із підвищенням ризику розвитку ЗЗК9.

Медикаменти

Медикаменти

close

Медикаменти

Лікарські засоби, застосування яких пов'язане із підвищенням ризику розвитку ЗЗК:

  • Антибіотики
  • Нестероїдні протизапальні засоби
  • Оральні контрацептиви та препарати для замісної гормональної терапії
  • Ізотретиноїн

Тягар ЗЗК:

  • Найчастіше діагноз ЗЗК встановлюється віком до 35 років.
  • Менеджмент ВК та ХК складається з періодичних госпіталізацій, хірургічного втручання та фармакотерапії для усунення загострень та ускладнень захворювання протягом усього життя пацієнта.
  • ВК і ХК асоціюються з негативними наслідками для якості життя пацієнтів і призводять до значних прямих і непрямих витрат протягом усього життя10.

Економічний тягар ВК

Тягар ВК
Exclamation mark

90–341 тис. доларів США
– додаткові витрати протягом життя, пов'язані з ВК

Економічний тягар ХК10

Економічний тягар ХК
Exclamation mark

177-707 тис. доларів США
– додаткові витрати протягом життя, повʼязані з ХК

На графіку нижче подано порівняння опублікованих оцінок вартості життя пацієнтів при різних захворюваннях, у т.ч. ЗЗК10:

графік оцінок вартості життя пацієнтів при різних захворюваннях

Висновки

  • Запальні захворювання кишківника (ЗЗК) — хронічні рецидивні прогресуючі імуно-опосередковані захворювання1.
  • Два основних типи ЗЗК — виразковий коліт та хвороба Крона1.
  • Розвитку ЗЗК можуть сприяти такі фактори, як куріння, низька фізична активність, споживання високої кількості тваринних жирів, тривалість сну менше 6 або більше 9 годин, а також інфекції та прийом деяких медикаментів8.
  • ЗЗК пов’язані з величезними економічними витратами, які перевищують такі при цукровому діабеті другого типу, ревматоїдному артриті та серцевій недостатності10.
Висновки
  1. Rowe W. et al. Inflammatory Bowel Disease. Medscape, Apr 10, 2020.
  2. Степанов, Ю. М., І. Ю. Скирда, and О. П. Петішко. "Хронічні запальні захворювання кишечника: особливості епідеміології в Україні." Гастроентерологія 51,№ 2 (2017): 97-105.
  3. The global, regional, and national burden of inflammatory bowel disease in 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet Gastroenterol Hepatol 2020; 5: 17–30.
  4. Н.В. Харченко, М.П. Захараш, І.М. Скрипник та інш. Запальні захворювання кишківника: міждисциплінарний підхід. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (398), січень 2017 р.
  5. Snapper S. et al. Immune and microbial mechanisms in the pathogenesis of inflammatory bowel disease. UpToDate. Dec 2022.
  6. Chang J. et al. Pathophysiology of Inflammatory Bowel Diseases. N Engl J Med. 2020 Dec 31;383(27):2652-2664.
  7. Kumar V. et al. Robbins & Cotran Pathologic Basis of Disease. 10th Edition - May 18, 2020.
  8. Peppercorn M et al. Definitions, epidemiology, and risk factors for inflammatory bowel disease. UpToDate, Aug 10, 2021.
  9. Porter C. et al. Infectious gastroenteritis and risk of developing inflammatory bowel disease. Gastroenterology. 2008 Sep;135(3): 781–6.
  10. Lichtenstein G. et al. Lifetime Economic Burden of Crohn’s Disease and Ulcerative Colitis by Age at Diagnosis. Clin Gastroenterol Hepatol . 2020 Apr; 18(4): 889–897.e10.